ДЖЕРСІ (UK)

ЧЕРВЕНЬ 2019

Гернсі та Джерсі — два острови, які є коронними володіннями Великої Британії, тобто належать особисто королю. Острови ці повністю самоврядні, Британія відповідає лише за їхню оборону та зовнішню політику, а всім внутрішнім питанням жителі дають раду самі. На островах є свої гроші, які дорівнюють британському фунтові, також власні парламенти, міністерства, прапори та герби.

Джерсійці називають гернсійців «віслюками», а гернсійці джерсійців — «жабами». Ну, такі собі необразливі неформальні клички. Через якийсь час острів’яни вирішили поставити цим кличкам пам’ятники: у Гернсі — віслюку, а в Джерсі — жабі.

ДЖЕРСІ

Джерсі — невеликий острів, лише 116 квадратних кілометрів площі та 87 тисяч осіб населення. Водночас це один з найбільших банківських центрів Європи. Ліберальне законодавство та низькі податки зробили Джерсі дуже популярною офшорною зоною. Тут є навіть своє невелике фінансове Сіті, де розташовані банки, адвокатські й аудиторські контори.

ВІДПЛИВ

Столиця Сент-Гелієр названа на честь святого Гелієра — тутешнього християнського мученика, убитого піратами.

Мені Сент-Гелієр сподобався. Правда, знайомство почалося зі скандалу. Я забронював готель безпосередньо на березі моря. Ну, щоб стояти на балкончику, курити і вдихати свіже морське повітря. Заселяюся в готель — балкончик є, моря немає. Точніше, воно десь там, далеко, метрів за триста від готелю. Пішов на ресепшен з’ясовувати ситуацію — мовляв, де обіцяне в рекламі море?

— Ви не хвилюйтеся, буде вам море, обов’язково буде! — сказала адміністраторка й подивилася на годинник.

— Що значить, буде? Море або є, або його немає! — кипів я праведним гнівом.

Налаявся, накричався, нічого не домігся й повернувся в номер. Виходжу на балкон, а море вже за два метри хлюпає. Я протер очі й подивився, чи у свій номер зайшов.

З’ясувалося, на Джерсі дуже сильні відпливи та припливи. Море відходить на кількасот метрів. У міському яхт-клубі під час відпливу всі яхти лягають на борт. Дно оголюється повністю.

У цей час усі собачники острова вигулюють своїх улюбленців прямо по дну. Песикам цікаво в усі мушлі та водорості тикатися носом, а господарям за цуциками какавельки прибирати не треба, приплив усе змиє.

ЗАМКИ

До замків і фортець на Джерсі поставилися утилітарніше, ніж на Гернсі. Форт Ріджент переобладнали на сучасний торговий центр. Зробили просто — стіни залишили, а зверху накрили дахом. Лише маленьку частину торговельної площі відвели під музей колишньої слави цього місця. Поставили зняті з казематів гармати, повісили на стіни фотографії.

Потім я вирушив гуляти центральними вулицями. Загалом Сент-Гелієр дуже схожий на будь-яке європейське місто з історією. Гарні вулички, магазини, паби, ресторанчики. Особливо сподобалася головна міська гавань зі шлюзом, який під час відпливу не випускає звідси воду.

Найгарніший замок острова все-таки зберегли. Це осідок королеви Єлизавети — справжня середньовічна твердиня, зусібіч оточена водою. Потрапити всередину можна тільки під час найвищої точки відпливу. Тоді оголюється прокладена по дну бетонна доріжка, якою можна дійти до мурів замка. Головне — вчасно повернутися. Я біг назад на берег, уже хлюпочучи по воді, що поверталася.

ЗООПАРК ДАРРЕЛЛА

Найголовніша цікавинка острова — зоопарк, що його заснував славетний англійський натураліст і письменник Джеральд Даррелл. До речі, дослідник був дуже відомий у Радянському Союзі. Випускали багатотомник його розповідей про тварин, і свого часу це були одні з моїх улюблених книжок. У центральному місці джерсійського зоопарку стоїть пам’ятник засновникові. Місце, звичайно, неймовірне. Тут і фламінго, й ігуани, і лемури, і ведмеді, ба навіть гірські горили. Але найбільше екскурсоводів дивувало, звідки хлопець з України взагалі чув про «їхнього» Даррелла.

До речі, англійці — відомі шанувальники не дуже зрозумілої мені розваги з назвою bird watching, або дослівно — «спостереження за птахами». Неподалік від зоопарку, навпроти озера, збудовано спеціальний центр для такого дозвілля. Це глибоко посаджена в землю споруда, над поверхнею стирчить лише її верхня частина з «бійницями» для підглядання. Місцеві жителі можуть годинами сидіти та спостерігати за пернатими, звіряючись із каталогами, який саме різновид качки вони зараз вивчають.