АРУБА

ГРУДЕНЬ 2019

АРУБУ, БОНЕЙР і КЮРАСАО часто називають «острови ABC» за першими літерами назв: Аруба, Бонейр, Кюрасао. Усі три входять до складу Малих Антильських островів і належать Нідерландам.

Коли іспанці вперше висадилися на острів Аруба, то дали йому назву «острів Гігантів»: індіанці кариби, які в той час населяли ці місця, були набагато вищими за іспанців і здавалися їм просто велетнями. А втім, це не врятувало аборигенів від повного винищення.

Коли корінного населення не стало, іспанці почали шукати на острові золото — і не знайшли. Тоді вони перейменували острів на Inutil — «Непотрібний». Незабаром зрозуміли, що золота немає й на сусідніх островах Бонейр та Кюрасао. Тоді вони назвали Непотрібними, Inutiles, уже всі три острови. Імення згодом трансформувалось у звичне нам «Антильські острови».

Сьогодні острови мають різний ступінь автономності, але всі належать до Королівства Нідерландів. Жителі є громадянами Нідерландів, чудово знають англійську, між собою розмовляють креольською мовою пап’яменто (спрощеною сумішшю іспанської з нідерландською та португальською). Нідерландську використовують у державних установах, у судочинстві та інших офіційних галузях. На кожному острові є свій парламент, уряд і навіть валюта.

АРУБА

Аруба — це стовідсотково туристичний острів, де все, абсолютно все зроблено для пасажирів круїзних лайнерів. Раніше сюди прилітало чимало туристів із прилеглої Венесуели, але після того, як там вибухнула криза, основні туристи — це круїзники.

Чесно кажучи, Аруба серед островів ABC — найменш цікава, попсова. Тут треба просто лежати на пляжі, тим більше що чарівних бережків тут безліч. Тому про Арубу — лише кілька моментів, які мені особливо запам’яталися.

Столиця острова називається Ораньєстад на честь нідерландського короля Вільгельма Оранського. Місто маленьке й дуже миле, більше схоже на якісь декорації до набору ляльки Барбі.

Красиві будиночки — пофарбовані в рожевий колір, з усякими колонами, ажурними балкончиками та віконцями. Справді, дуже незвично тут ходити: весь час здається, що потрапив у якийсь мультик або на іграшкову фабрику.

Але основні красоти острова — звичайно ж, за межами міста. Усю Арубу можна назвати одним величезним пляжем. Білосніжний пісок з перетертих коралів. Фантастичний блакитний відтінок води, який саме й пояснюється вмістом у ньому коралового піску. Уздовж берега вишикувалися величезні п’ятизіркові готельні комплекси найвідоміших світових брендів.

Мені ж Аруба більше запам’яталася своїми величезними плантаціями АЛОЕ. Мабуть, у кожного в нас на батьківщині на підвіконні стоїть горщик з алое, соком якого натирають опіки або капають його в ніс від застуди.

На Арубі алое вирощують у промислових масштабах. Коли я вкотре обгорів на сонці, співчутливі острів’яни порадили піти на найближчу плантацію алое. Кожна така плантація має магазин, де продають власну продукцію.

Коли до магазину під’їхав черговий автобус із туристами, працівник магазину почав для них презентацію чудодійної рослини. Я потихеньку пристав до групи. Працівник зірвав листок алое прямо із грядки, вправно очистив м’якоть і запитав, хто хоче спробувати. Звичайно ж, я був першим, хто підняв руку, та із задоволенням вичавив усю м’якоть алое вера на обпалене карибським сонцем обличчя.